На запрошення ГО «Новий соціальний вектор» голова правління ГО «Відкрите суспільство» Світлана Ходак

Світалана Ходакова — авторка посібника для посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування «Ґендерне інтегрування на місцевому рівні. Досвід міст, що приєдналися до європейської хартії рівності жінок і чоловіків» підготовлено в рамках спільної діяльності Асоціації міст України ( АМУ) та проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС).

Учасниці тренінгу дізналися, що гендерний підхід означає, що принцип рівних прав та рівних можливостей жінок і чоловіків має бути враховано в усіх рішеннях, на кожному етапі процесу розвитку громади та за участі всіх зацікавлених сторін: жінок і чоловіків, дівчат і хлопців. Кожне рішення потрібно розглядати через призму ґендерної перспективи, щоб отримати рівноцінні результати для жінок і чоловіків, дівчат і хлопців у конкретній громаді.

Кожен проект або програму необхідно оцінювати з погляду їх впливу на становище жінок і чоловіків. Також має бути визначено можливості для забезпечення рівності або засоби сприяння ґендерній рівності.

Наприклад, у місцевих програмах зайнятості необхідно враховувати ґендерну нерівність і причини наявного стану жінок на ринку праці, а також брати до уваги позитивні заходи для покращення рівня зайнятості жінок; так само можна здійснювати й позитивні заходи в межах політики підтримки сімʼї, спрямовані на батьків (чоловіків), що сприятиме подоланню ґендерних стереотипів і досягненню рівності між чоловіками та жінками.

Основні перешкоди для досягнення рівності:

1. Недостатнє розуміння взаємозвʼязку між ґендерною рівністю та державною політикою.

2. Недостатнє розуміння поняття ґендерної рівності як питання розвитку (наприклад, що ґендерна рівність — це не лише «питання жінок»); ґендерну рівність часто розглядають лише як проблему сексуальної орієнтації, як «традиціям», «родині»та іншим національним і релігійним цінностям.

3. Низький рівень прозорості та відкритості владних структур, недостатній рівень залученості зацікавлених осіб.

4. Часто це відсутність бюджету на ґендерні ініціативи.

5. Недостатня правова обізнаність громадян щодо проявів ґендерної дискримінації в різних сферах, відповідно й немає правового реагування на прояви дискримінації.

6. Однією з найактуальніших проблем є проблема насильства щодо жінок і домашнього насильства. 60 % суддів і прокурорів підтримують думку, що в домашньому насильстві винна сама потерпіла, що це такий прояв сімейних стосунків.